- розпитати
- см. розпитуватирасспроси́ть; (наводить справки) спра́виться, разузна́ть; (выведывать) вы́спросить; (у многих) поспроша́ть, поспроси́ть; порасспроси́ть, повы́спросить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
розпитати
Смотреть что такое "розпитати" в других словарях:
розпитати — див. розпитувати … Український тлумачний словник
розпитати — див. розпитувати … Словник синонімів української мови
розпитати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розпитувати — розпитати (звертатися до кого н. із запитанням, намагаючись довідатися про когось / щось), питати(ся), розпитуватися, розпитатися; допитувати, перепитувати; допитуватися, допитатися (наполегливо) Пор. випитувати … Словник синонімів української мови
порозпитатися — а/юся, а/єшся, док., розм., рідко. Розпитати кого небудь … Український тлумачний словник
порозпитувати — ую, уєш, док., перех. Розпитати всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
поспитатися — а/юся, а/єшся, док., розм. Те саме, що спитатися. || Розпитати когось про що небудь … Український тлумачний словник
розпит — у, ч. Дія за знач. розпитати, розпитувати. || Запитання, яке вимагає відповіді, з ясування … Український тлумачний словник
розпитаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпитати. || розпи/тано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
перепросити — 1 дієслово доконаного виду вибачитися; попросити багатьох одне за одним перепросити 2 дієслово доконаного виду розпитати діал … Орфографічний словник української мови
